Рецензія на: "Рудницький Леонід. Іван Франко і німецька література. Друге уточнене і розширене видання. — Львів, 2002. — 238 с. (Українознавча бібліотека НТШ. Число 10)"

Abstract

Рецензована монографія є фундаментальним дослідженням у ділянці німецько-українських духовних, культурних і літературних зв'язків. Такою робить її вже сам по собі дуже вдячний та актуальний предмет пошуку — вивчення творчої спадщини, діяльності й всього життя Івана Франка під кутом зору його спілкування з німецькомовним світом, спілкуванням, яке в умовах кайзерівської Австро-Угорщини було дуже органічним, тривалим і плідним як для української, так і для німецької (точніше, австро-німецької) культур. Вагомості надають праці обсяг піднятих матеріалів, методологія, глибина і скрупульозність порівняльного аналізу художніх перекладів німецькомовних поетичних і прозових творів різних епох та авторів — перекладів, що їх український письменник виконав задля збагачення рідного красного письменства. Адже Іван Франко все життя справедливо сповідував переконання, що "переклади чужомовних творів, чи то літературних, чи наукових, для кожного народу являються важним культурним чинником, даючи можність широким народним масам знайомитися з творами й працями людського духу", що "добрі переклади важних і впливових творів чужих літератур у кождого культурного народу, починаючи від старинних римлян, належали до підвалин власного письменства".